МІСЬКА ЦІЛЬОВА ПРОГРАМА «ГРОМАДСЬКЕ ЗДОРОВ´Я»

на 2022−2025 роки

І. ПАСПОРТ

міської цільової програми «Громадське здоров’я» на 2022−2025 роки

II. ВИЗНАЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ, НА РОЗВ'ЯЗАННЯ ЯКОЇ СПРЯМОВАНА ПРОГРАМА

Розроблення міської цільової програми «Громадське здоров’я» на 2022‑2025 роки (далі - Програма) зумовлено потребою у забезпеченні мешканців міста Києва медичними та превентивними (профілактичними) послугами, необхідністю підтримки закладів охорони здоров’я, що засновані на комунальній власності територіальної громади міста Києва в частині  збільшення їх можливостей для своєчасного виявлення та профілактики захворювань, а також підвищення рівня ефективності забезпеченості пацієнтів необхідною медичною допомогою.

Крім того, розроблення Програми зумовлено необхідністю реалізації оперативних цілей, завдань та заходів відповідно до рішення Київської міської ради від 15 грудня 2011 року  № 824/7060 «Про затвердження Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року» (у редакції рішення Київської міської ради від 06 липня 2017 року № 724/2886) по сектору «Охорона здоров'я та здоровий спосіб життя» щодо забезпечення поширення можливостей для своєчасного виявлення та профілактики захворювань, просування здорового способу життя, а саме:

підвищення рівня поінформованості населення та органів державної влади про стан здоров’я населення, умови його збереження та пріоритети розвитку медичної галузі, а також популяризації здорового способу життя (пропаганда здорового харчування та відмови від шкідливих звичок – тютюнопаління, алкоголь, наркоманія);

заохочення до здорового способу життя;

формування та реалізація стратегій імунізації населення;

подовження активного та працездатного віку населення;

вжиття заходів  щодо виявлення захворювань на ранніх стадіях.

Чисельність наявного населення м. Києва на початок 2021 року – 2 962 180 осіб,  що складає 7,1% від чисельності населення України.

Впродовж останніх 5 років в місті Києві спостерігається тенденція зниження народжуваності. В цілому показник зменшився на 16,8 % і становить 10,4 % у 2020 році у порівнянні з 12,5 % у 2016 році.

У 2020 році в місті Києві народилось 30 670 дітей, що на 1 833 менше ніж у 2019 році. Загальний показник народжуваності становив 10,4 % та є значно вищим ніж в середньому по Україні (Україна 2020 – 7,0 %). 

За останні два роки в місті Києві кількість випадків смертності переважила над кількістю народжених. У 2020 році, показник природного приросту на 1000 населення став від’ємний («мінус» 5421 особа) «мінус» 1,8 % проти «мінус» 0,2 % в 2019 році (Україна 2020 рік – «мінус» 7,8 %).

Впродовж 2020 року у місті Києві померло 36 091 особа, з них 16 919 (51,1%) – чоловіки, 16 218 (48,9%) – жінки.

Серед основних причин смертності населення столиці у 2020 році, як і в 2019 році, перші два місця займають хвороби системи кровообігу (61,5%) та новоутворення (15,6%) відповідно.

За останні п’ять років показник смертності від хвороб системи кровообігу збільшився на 9,9% і становить в 2020 році – 748,5 на 100 тисяч населення (2016 рік – 680,9).

Серед смертності від серцево-судинних захворювань на першому місці – смертність від ішемічної хвороби серця (80,4%), яка за останні 5 років – зросла на 13,1%.

Контингент онкологічних хворих в столиці станом на 31 грудня 2020 року нараховував 100 359 осіб або 3 383,7 на 100 000 населення, це на 18,0 % більше, ніж станом на 31 грудня 2016 року (82 357 осіб або 2 832,9 на 100 тисяч). Питома вага осіб, що перебувають під наглядом 5 і більше років, на сьогодні становить 64,6 % від загальної кількості хворих, порівняно з попереднім 2019 роком (63,1 %) вона збільшилась.

В 2020 році на третє місце вийшла смертність від хвороб, зумовлених вірусом COVID-2019, яка становить 6,4% від всієї смертності по місту.

У порівнянні з кількістю смертей від інших хвороб, яка щомісяця трималася приблизно на одному рівні, кількість померлих від COVID-19 зростала. За даними Головного управління статистики у місті Києві від хвороби, зумовленої вірусом COVID-2019, в місті померло 2 316 осіб (показник на 100 тисяч населення становить 78,1).

За останні роки спостерігається тенденція щодо зменшення показника малюкової смертності. Так, у 2020 році він становив 4,7 на 1000 дітей, народжених живими, що на 14,5 % менше, ніж у 2019 році (5,4 %) і є нижчим, ніж по Україні (2020 рік – 6,8 %).  Протягом  2020 року в структурі дитячої смертності перші місця стало займають окремі стани, які виникають в перинатальному періоді, та вроджені вади розвитку  (66 % та 20,5 % відповідно).

За останні три  роки захворюваність на туберкульоз в столиці знизилась більше як на 37 %, з 44 випадків на 100 тисяч населення в 2018 році до 27,6 в 2020, і це вдвічі менше ніж в середньому в Україні (60,1).

Смертність від туберкульозу в 2020 році становила 3,7 випадків на 100 тисяч населення, що на рівні 2018 року, і це вдвічі нижче середнього показника смертності в Україні (7,5).

Захворюваність на ВІЛ-інфекцію знизилась майже в 1, 5 рази (з 63,1 до 42,9 випадків на  100 тисяч ). Більше ніж вдвічі ( з 18,6 до 8,8 на  100 тисяч) зменшилась кількість вперше виявлених випадків СНІДу, і це на 18,5 % нижче рівня захворюваності в Україні (10,8).

Завдяки активному охопленню ВІЛ-інфікованих хворих антиретровірусною терапією майже на 57% зменшилась смертність від СНІДу (з 9 до 3,9 випадків на  100 тисяч). В Україні  в 2020 році рівень смертності становив 5,5 на 100 тисяч.

В останні роки рівень інфекційної захворюваності в столиці характеризувався помірною інтенсивністю, з різкими коливаннями по деяких нозологіях. В 2020 році було зареєстровано в 2,4 рази більше випадків грипу, ніж в попередньому 2019 році (784 випадки проти 324). Але в майже 7 разів менше, ніж в 2016 році (5442 випадки). При цьому слід зазначити, що 75,5% загальної кількості захворілих на грип складають діти, і захворюваність серед дітей порівнено з попереднім 2019 роком зросла більше, ніж в 3,3 рази.

Динаміка захворюваності на переважну більшість керованих інфекцій має відносно позитивний характер: вперше за останні  п’ять років лише в 2019 було зареєстровано 1  випадок дифтерії. Захворюваність на кашлюк  в 2020 році була майже вдвічі менше, ніж в 2019 році, і на 33% менше рівня 2016 року (2016 рік – 7,3; 2019 рік – 9,4; 2020 рік – 4,9). Зменшилась захворюваність на епідемічний паротит (2016 рік – 1,3; 2019 рік – 1,4 на 100 тис.; 2020 рік – 0,71). Спостерігається динаміка зниження захворюваності на краснуху (2016 рік – 1,4; 2019 рік – 2,1 на 100 тис.; 2020 рік – 0,34).  В 2019 році відбувся пік епідемічного спалаху на кір, було зареєстровано 5380 випадків кору (в  1793 рази більше, ніж в 2016 році). За 12 місяців 2020 року зафіксовано лише 559 випадків кору, в т.ч. 25 - у дітей віком до 17 років. Спостерігається спад захворюваності у порівнянні з 2019 роком - майже на 99% .

Динаміка захворюваності на вірусні гепатити в столиці за попередні п’ять років мала тенденцію зниження (2016 рік – 45,8 на 100 тис.; 2019 рік – 32,2; 2020 рік – 16,9).

Одним із основних показників, які характеризують стан здоров’я населення міста, рівень його життя та рівень медичного обслуговування є показник середньої очікуваної тривалості життя при народженні.

Величина середньої очікуваної тривалості життя населення визначається рівнем смертності від основних причин та є найкращим індикатором, який чутливо реагує на коливання рівнів загальної смертності населення.

Показник середньої очікуваної тривалості життя при народженні по місту Києву за 2019 рік у порівнянні з 2015 роком залишився на рівні, але на 2,7% перевищує показник по Україні (Україна 2015 рік — 71,4; 2019 рік — 72,01). В середньому кияни живуть довше, ніж мешканці інших регіонів, майже на 2,0 роки (чоловіки – 3,7 років; жінки - 1,5 років).

Тривалість життя чоловіків по місту в середньому майже на 9 років менша, ніж жінок. Причина криється в сукупності факторів, які втім можна узагальнити способом життя. На організм чоловіків негативно впливають передусім: алкоголь, куріння, незбалансоване харчування та доволі поширене зневажливе ставлення до свого здоров’я.

Аналіз проведено відповідно до статистичних показників державної та галузевої статистичної звітності за даними Головного управління статистики у м. Києві та Державної установи «Центр громадського здоров’я МОЗ України».

Динаміка середньої очікуваної тривалості життя при народженні населення                в 2015-2019 роках

Наведені показники середньої очікуваної тривалості життя свідчать про суттєву різницю між очікуваною тривалістю життя мешканців країн ЄС, міста Києва і України. Це пояснюється дуже високими показниками смертності серед чоловічого населення міста Києва та України, особливо – у працездатному віці.

Одне із завдань, яке ставить перед собою міська влада та визначено Стратегією розвитку міста Києва до 2025 року, — це збільшення тривалості життя киян до 77 років. Зробити це передбачається за рахунок активізації профілактичної роботи, адже серед причин смертності переважають захворювання, які у свою чергу, можна попередити за рахунок широкої та активної профілактичної роботи та пропаганди здорового способу життя. Попередження передчасної смертності від зовнішніх причин має базуватися на поліпшенні організаційних заходів щодо надання доступної та якісної медичної допомоги, насамперед екстреної, а також на проведенні роботи серед населення щодо надання долікарської допомоги.

Зважаючи на викладене, розроблені завдання та заходи Програми спрямовані на зміцнення здоров'я жителів міста Києва, зниження розповсюдженості і зменшення захворювань, зниження показників смертності та інвалідизації.

III. ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ ПРОГРАМИ

Метою Програми є збереження і зміцнення здоров’я мешканців міста Києва, збільшення тривалості та покращення якості життя жінок і чоловіків та їх вікових і соціальних груп; профілактика і попередження захворювань, заохочення до здорового способу життя.

IV. ОБҐРУНТУВАННЯ ШЛЯХІВ І ЗАСОБІВ РОЗВ'ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ, ОБСЯГІВ ТА ДЖЕРЕЛ ФІНАНСУВАННЯ, СТРОКИ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ

Досягнення вказаної мети потребує об’єднання зусиль органів державної влади, місцевого самоврядування і громадськості для здійснення цілої низки заходів щодо:

профілактики, спрямованої на протидію епідемії ВІЛ-інфекції, туберкульозу та інших соціально небезпечних захворювань;

раннього виявлення інфекційних та неінфекційних хвороб шляхом проведення діагностики серед дорослого та дитячого населення (серцево-судинні захворювання, онкозахворювання, захворювання легень та органів дихання, цукровий діабет, гепатити, остеопороз);

зниження рівня захворюваності груп епідемічного ризику шляхом проведення імунізації (грип, гепатити, папілома-вірус людини);

розширення скринінгу новонароджених дітей на спадкові хвороби;

проведення інформаційних кампаній з питань популяризації здорового і безпечного способу життя та культури здоров’я (тютюнопаління, алкоголізм, наркоманія,  інфекції, що передаються статевим шляхом);

створення інформаційної платформи з метою отримання достовірної інформації про стан здоров’я населення в м. Києві.

Фінансове забезпечення заходів Програми здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України та передбачається за рахунок коштів бюджету міста Києва. Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації Програми становить –  834 113,1 тис. грн.

Обсяги фінансування завдань і заходів Програми уточняються кожного року, залежно від фінансової можливості бюджету міста Києва

Прогнозний обсяг фінансового забезпечення виконання Програми наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Обсяг та джерела фінансування міської цільової Програми

«Громадське здоров’я» на 2022-2025 роки

Строки виконання міської цільової програми  «Громадське здоров’я» на 2022 – 2025 роки з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2025 року.

V. АНАЛІЗ ВПЛИВУ ЗАХОДІВ ПРОГРАМИ НА СОЦІАЛЬНО – ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ РІЗНИХ КАТЕГОРІЙ ЖІНОК ТА ЧОЛОВІКІВ, А ТАКОЖ НА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ

Згідно з частинами першою, другою статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом; не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до частини третьої статті 24 Конституції України рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров'я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям.

Заходи міської цільової програми «Громадське здоров'я» на 2022-2025 роки за завданням «Поширення можливостей для своєчасного виявлення та профілактики захворювань» направлені на своєчасне виявлення та профілактику захворювань серед всіх верств населення, незалежно від гендерного розподілу.

Програма не містить положень, які містять ознаки дискримінації, а також відсутні положення, які порушують принцип забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, дівчат та хлопці, не обмежується територіальний доступ громадян міста до місця надання послуг, тому оцінка гендерного впливу проведення не потребує. Програма забезпечить паритетний доступ жінок і чоловіків до медичних послуг не створює привілеїв за ознакою статі.

Програма спрямована на вирішення соціальних проблем обох статей та забезпечує однакове фінансування потреб і пріоритетів жінок та чоловіків, хлопців та дівчат, осіб з інвалідністю, а також інших вразливих груп населення. Так, заходами передбачене забезпечення адаптованими молочними сумішами дітей першого року життя, народжених ВІЛ-інфікованими матерями; розширення неонатального скринінгу дітей від 0 до 1 року на спадкові хвороби обміну речовин; проведення вакцинації дівчаток від 10 до 14 років життя з метою профілактики розвитку цервікального раку шийки матки (папілома-вірус людини); діагностування туберкульозу та латентної туберкульозної інфекції у дітей віком від 1 до 17 років. 

VI. ПЕРЕЛІК ЗАВДАНЬ І ЗАХОДІВ ПРОГРАМИ, РЕЗУЛЬТАТИВНИХ ПОКАЗНИКІВ

Перелік завдань та заходів програми, результативних показників програми наведено в таблиці, додаток 1.

VII. ІНДИКАТОРИ ПРОГРАМИ

VIII. КООРДИНАЦІЯ ТА КОНТРОЛЬ ЗА ХОДОМ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ

Координацію та контроль за ходом виконанням Програми здійснює заступник голови Київської міської державної адміністрації, який згідно з розподілом обов'язків забезпечує здійснення повноважень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в галузі охорони здоров'я.

Безпосередній контроль за виконанням завдань і заходів Програми здійснює Департамент охорони здоров'я, а за цільовим та ефективним використанням коштів - головні розпорядники бюджетних коштів, які є співвиконавцями заходів Програми та яким передбачені бюджетні призначення на виконання заходів Програми.

Співвиконавці заходів Програми, зазначені в графі «Виконавці заходу» розділу «Перелік завдань та заходів міської цільової програми «Громадське здоров’я» на 2022‑2025 роки», щоквартально до 01 числа другого місяця, що настає за звітним періодом, надають Департаменту охорони здоров'я узагальнені відомості про результати виконання Програми з визначенням динаміки цільових показників.

Департамент охорони здоров'я надає Київській міській раді, Департаменту фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації):

квартальні та річний звіти про виконання завдань і заходів Програми – до 20 числа другого місяця, що настає за звітним періодом;

заключний звіт про виконання завдань і заходів Програми – не пізніше ніж у тримісячний строк після закінчення встановленого строку виконання програми;

уточнені річні звіти про виконання завдань і заходів Програми (в разі необхідності) – до 01 квітня року, наступного за звітним.

З урахуванням реалізації заходів Програми та виділених в кожному поточному році фінансових ресурсів, співвиконавці Програми надають свої пропозиції на наступний рік щодо обсягів фінансування з обґрунтуванням до Департаменту охорони здоров'я.

Департамент охорони здоров'я щороку здійснює обґрунтовану оцінку результатів виконання Програми та, у разі потреби, розробляє пропозиції щодо доцільності продовження тих чи інших заходів, включення додаткових заходів і завдань, уточнення результативних показників та індикаторів Програми, обсягів і джерел фінансування, переліку співвиконавців, строків виконання програми та окремих її завдань і заходів тощо.

За ініціативою Київської міської ради, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту охорони здоров'я або головного розпорядника коштів Програми розгляд проміжного звіту про хід виконання Програми, ефективність реалізації її завдань і заходів, досягнення проміжних цілей та ефективність використання коштів може розглядатися на сесіях Київської міської ради та на засіданнях відповідних постійних комісій Київської міської ради протягом року в разі виникнення потреби.