Повномаштабна війна пригальмувала прогрес Києва в подоланні СНІДу, проте пацієнти з ВІЛ-статусом, які не припинили лікування, демонструють його високу успішність. Про це повідомив перший заступник голови КМДА Микола Поворозник на конференції Fast-Track Cities 2024 під час панельної сесії «Від ізоляції до синергії: Об’єднання міських ініціатив у сфері охорони здоров’я».
Захід відбувається в Парижі таm має на меті підкреслити вплив, досягнутий мережею «Fast-Track Cities» за останнє десятиліття у прискоренні темпів протидії ВІЛ, туберкульозу та вірусних гепатитів.
«Повномасштабна війна, що третій рік триває в Україні, пригальмувала наш прогрес у подоланні СНІДу як загрози громадському здоров’ю. Адже кияни продовжують залишати місто, і ми втрачаємо зв’язок з ними. До лютого 2022 року місто охоплювало лікуванням 93% пацієнтів із виявленим ВІЛ-статусом. Наразі цей показник лише 77%. Але столиця продовжує надавати як усі необхідні медичні послуги, так і необхідні ліки. І ті пацієнти, котрі наразі проходять лікування, демонструють його високу успішність – на рівні 96%», – наголосив Микола Поворозник.
Він нагадав, що до 2021 року міська влада розробляла і впроваджувала окремі цільові програми із протидії інфекціям. Лікування відбувалося здебільшого у спеціалізованих медичних закладах, де фахівці намагалися інтегрувати послуги з лікування ВІЛ, туберкульозу, замісну підтримувальну терапію тощо. Для пацієнтів це мало як переваги, так і певні обмеження. Зокрема, пацієнт отримував комфортні умови в одному місці, де були сконцентровані кваліфіковані медики, соціальні працівники з неурядових організацій. Утім йому потрібно було витрачати час на дорогу до спеціалізованого закладу, а медичну допомогу з інших захворювань – отримувати в інших закладах.
Микола Поворозник підкреслив, що після того, як Київ долучився до ініціативи Fast-Track Cities, послуги з ВІЛ-інфекції та замісної підтримувальної терапії поширили на міські поліклініки й діагностичні центри. Якщо у 2014 році було п’ять точок надання послуг, то нині місто охоплює ними вісім адміністративних районів із десяти. І це дало змогу не тільки наблизити послуги територіально, а й зробити доступним весь комплекс медичних послуг для кожного пацієнта, незалежно від ВІЛ-статусу, наявності хімічної залежності чи інших станів, захворювань або поведінки.
Із 2021 року Київ запровадив комплексне програмування, де питання профілактики та скринінгу включили в міську програму «Громадське здоров’я», а заходи з лікування та діагностики – до програми «Здоров’я киян».
«Це наш програмний шлях. І одним із викликів на цьому шляху є деяке зростання дискримінації, що відчувають люди з ВІЛ, які користуються медичними послугами в неспеціалізованих медичних закладах. Подолання цього виклику об’єднає міських партнерів, які за координації Київського представництва «Fast-Track Cities» впроваджуватимуть заходи з навчання медиків і моніторингу дотримання антидискримінаційної поведінки», – зазначив перший заступник голови КМДА.